Присвійні займенники (I pronomi possessivi)
В італійській мові присвійні займенники збігаються за формою з присвійними прикметниками. Такі займенники вказують приналежність предмета певній особі і можуть заміняти іменник і вживатися самостійно. Цим вони і відрізняються від присвійних прикметників.
Наприклад:
Ecco il mio cane barbone e il suo. - Ось мій пудель і його.
Залежно від роду і числа іменника, використовується відповідна форма займенника.
В однині існують такі форми присвійних займенників:
- mio (mia) – мій (моя),
La mia amica Simona abita a Milano. – Моя подруга Сімона проживає у Мілані.
- tuo (tua) – твій (твоя),
Il tuo computer è molto moderno.– Твій комп’ютер дуже сучасний .
- suo (sua) – його (її).
Il suo padre. – Його батько.
У множині використовуються такі форми:
- miei чол.рід; mie (жін.р ) – мої
- tuoi чол. р; tue (жін.р ) - твої
- suoi; sue – його/ її
- nostri чол. р; nostre (жін.р ) - наші
- vostri чол. р; vostre (жін.р ) - ваші
- loro чол. р; loro (жін.р ) -їх, їхні
Для ввічливої форми Lei вживаються такі ж форми як і для 3-ї особи, але пишемо їх з великої літери.
Perche non usa il Suo Mercedes? - Чому ви не їздите на своєму мерседесі?
Потрібно також запам'ятати, якщо ми називаємо родичів в однині, то перед займенником ніколи не буде стояти артикль: mіо-nonno -мій дідусь, suo marito -її чоловік.
Але перед займенником loro артикль обов’язково буде: il loro fratello - їх брат.
Також артикль обов'язково буде використовуватися після іменника, яке називає родичів і доповнюється прикметником:
La mia sorella minore si chiama Regina, e il mio fratello minore si chiama Alessio. - Мою молодшу сестру звуть Регіна, а молодшого брата Алессіо.